Охорона природи: короткий опис Директив ЄС та графік їх реалізації

Підписання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом та його державами-членами, з іншої сторони (надалі Угоди) відкриває нові можливості та створює нові стандарти у різних сферах суспільного життя, включаючи й сферу охорони довкілля.

Секторальні питання співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища в Угоді закріплено у Главі 6, яка так і називається «Навколишнє природне середовище» Розділ V «економічне та галузеве співробітництво».

Для України в галузі довкілля впровадження законодавства ЄС відбувається в межах восьми секторів. Загалом воно регламентується 29 джерелами права — Директивами та Регламентами ЄС у цій сфері, що встановлюють загальні правила та стандарти, які повинні бути транспоновані (перенесені) до внутрішньодержавного права. На відміну від сучасного природоохоронного законодавства України, яке у багатьох аспектах є декларативним, джерела права ЄС визначають кількісні та якісні результати, які треба досягти кожній країні протягом визначеного періоду часу. Особливістю Директив ЄС є те, що держави повинні адаптувати своє законодавство для досягнення цілей, визначених Директивами, але при цьому самі визначають методи їх досягнення.

У Додатку Угоди про асоціацію виділені наступні сектори:

* Управління довкіллям та інтеграція екологічної політики у інші галузеві політики

* Якість атмосферного повітря

* Управління відходами та ресурсами

* Якість води та управління водними ресурсами, включаючи морське середовище

* Охорона природи

* Зміна клімату та захист озонового шару

* Генетично модифіковані організми

Метою цієї брошури є ознайомлення з головними положеннями трьох Директив ЄС в сфері охорони природи, які увійшли до цієї Угоди.

© Європейський Союз, 2014 р.

Повний текст публікації (PDF, 8,18 Мб)